Bokmålsordboka
utstykke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utstykke | utstykker | utstykka | har utstykka | utstykk! |
| utstykket | har utstykket | |||
| utstykte | har utstykt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utstykka + іменник | utstykka + іменник | den/det utstykka + іменник | utstykka + іменник | utstykkende |
| utstykket + іменник | utstykket + іменник | den/det utstykkede + іменник | utstykkede + іменник | |
| den/det utstykkete + іменник | utstykkete + іменник | |||
| utstykt + іменник | utstykt + іменник | den/det utstykte + іменник | utstykte + іменник | |
Значення та вживання
stykke ut;
dele opp
Приклад
- utstykke et område til hyttetomter