Bokmålsordboka
utstråle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utstråle | utstråler | utstrålte | har utstrålt | utstrål! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utstrålt + іменник | utstrålt + іменник | den/det utstrålte + іменник | utstrålte + іменник | utstrålende |
Значення та вживання
- stråle ut
Приклад
- sola utstråler varme
- i overført betydning: sende ut
Приклад
- hun utstråler en indre harmoni