Bokmålsordboka
utstoppe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utstoppe | utstopper | utstoppa | har utstoppa | utstopp! |
| utstoppet | har utstoppet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utstoppa + іменник | utstoppa + іменник | den/det utstoppa + іменник | utstoppa + іменник | utstoppende |
| utstoppet + іменник | utstoppet + іменник | den/det utstoppede + іменник | utstoppede + іменник | |
| den/det utstoppete + іменник | utstoppete + іменник | |||