Bokmålsordboka
utstille
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utstille | utstiller | utstilte | har utstilt | utstill! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utstilt + іменник | utstilt + іменник | den/det utstilte + іменник | utstilte + іменник | utstillende |
Значення та вживання
sette til framvisning;
stille ut
Приклад
- utstille historiske gjenstandar
- brukt som adjektiv:
- utstilte varer