Bokmålsordboka
utspørre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utspørre | utspør | utspurte | har utspurt | utspør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utspurt + іменник | utspurt + іменник | den/det utspurte + іменник | utspurte + іменник | utspørrende |
Значення та вживання
spørre inngående
Приклад
- hun ble utspurt av vaktmannen