Bokmålsordboka
utspre, utsprede
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utspre | utsprer | utspredde | har utspredd | utspre! |
| utspredte | har utspredt | |||
| å utsprede | utspreder | utspredde | har utspredd | utspred! |
| utspredte | har utspredt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utspredd + іменник | utspredd + іменник | den/det utspredde + іменник | utspredde + іменник | utspreende |
| utspredt + іменник | utspredt + іменник | den/det utspredte + іменник | utspredte + іменник | |
| utspredd + іменник | utspredd + іменник | den/det utspredde + іменник | utspredde + іменник | utspredende |
| utspredt + іменник | utspredt + іменник | den/det utspredte + іменник | utspredte + іменник | |