Bokmålsordboka
utsone
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utsone | utsoner | utsona | har utsona | utson! |
| utsonet | har utsonet | |||
| utsonte | har utsont |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utsona + іменник | utsona + іменник | den/det utsona + іменник | utsona + іменник | utsonende |
| utsonet + іменник | utsonet + іменник | den/det utsonede + іменник | utsonede + іменник | |
| den/det utsonete + іменник | utsonete + іменник | |||
| utsont + іменник | utsont + іменник | den/det utsonte + іменник | utsonte + іменник | |
Значення та вживання
sone (2, 2) ferdig
Приклад
- straffen var utsonet