Bokmålsordboka
utradere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utradere | utraderer | utraderte | har utradert | utrader! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utradert + іменник | utradert + іменник | den/det utraderte + іменник | utraderte + іменник | utraderende |
Походження
etter tyskЗначення та вживання
radere ut eller fjerne fullstendig;
Приклад
- staten ble utradert fra kartet;
- et helt regiment ble utradert i slaget