Bokmålsordboka
utprøve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utprøve | utprøver | utprøvde | har utprøvd | utprøv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utprøvd + іменник | utprøvd + іменник | den/det utprøvde + іменник | utprøvde + іменник | utprøvende |
Значення та вживання
lære å kjenne gjennom bruk;
Приклад
- medisinen ble utprøvd på frivillige pasienter