Bokmålsordboka
utplassere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utplassere | utplasserer | utplasserte | har utplassert | utplasser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utplassert + іменник | utplassert + іменник | den/det utplasserte + іменник | utplasserte + іменник | utplasserende |
Значення та вживання
plassere noen i ny og midlertidig (yrkes)situasjon
Приклад
- utplassere skoleelever i yrkeslivet for en ukes tid