Bokmålsordboka
utmynte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utmynte | utmynter | utmynta | har utmynta | utmynt! |
| utmyntet | har utmyntet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utmynta + іменник | utmynta + іменник | den/det utmynta + іменник | utmynta + іменник | utmyntende |
| utmyntet + іменник | utmyntet + іменник | den/det utmyntede + іменник | utmyntede + іменник | |
| den/det utmyntete + іменник | utmyntete + іменник | |||
Значення та вживання
- lage mynter (av), mynte ut
Приклад
- utmynte gull
- i overført betydning:
Приклад
- prinsippene er utmyntet i klare regler