Bokmålsordboka
utmeisle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utmeisle | utmeisler | utmeisla | har utmeisla | utmeisl!utmeisle! |
| utmeislet | har utmeislet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utmeisla + іменник | utmeisla + іменник | den/det utmeisla + іменник | utmeisla + іменник | utmeislende |
| utmeislet + іменник | utmeislet + іменник | den/det utmeislede + іменник | utmeislede + іменник | |
| den/det utmeislete + іменник | utmeislete + іменник | |||