Bokmålsordboka
utmatting
іменник жіночий або чоловічий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en utmatting | utmattingen | utmattinger | utmattingene |
| жіночий | ei/en utmatting | utmattinga | ||
Значення та вживання
det å svekke eller være svekket på grunn av hard påkjenning;
mangel på fysisk eller psykisk overskudd;
jamfør utmatte
Приклад
- utmatting av fienden;
- sige sammen av utmatting;
- bruddet i metallstanga skyldtes utmatting