Bokmålsordboka
utlevere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utlevere | utleverer | utleverte | har utlevert | utlever! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utlevert + іменник | utlevert + іменник | den/det utleverte + іменник | utleverte + іменник | utleverende |
Значення та вживання
- gi eller levere ut
Приклад
- få utlevert sin porsjon
- stille åpent fram;avsløre
Приклад
- være redd for å utlevere seg;
- politikeren ble grundig utlevert i parodien