Bokmålsordboka
utlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utlegge | utlegger | utla | har utlagt | utlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utlagt + іменник | utlagt + іменник | den/det utlagte + іменник | utlagte + іменник | utleggende |
Значення та вживання
- stille fram, legge ut
Приклад
- selvskudd utlagt;
- manntallslistene var utlagt i lokalet;
- utlegge plassen til friluftsareal
- tolke, forstå
Приклад
- han utla debattinnlegget som et forsøk på politisk agitasjon
- hevde, framstille
Приклад
- utlegge en som barnefar
- i jus: ta utlegg (2) i