Bokmålsordboka
utkonkurrere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utkonkurrere | utkonkurrerer | utkonkurrerte | har utkonkurrert | utkonkurrer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utkonkurrert + іменник | utkonkurrert + іменник | den/det utkonkurrerte + іменник | utkonkurrerte + іменник | utkonkurrerende |
Значення та вживання
bli bedre enn, vinne over i konkurranse, konkurrere ut
Приклад
- supermarkedene utkonkurrerer småkjøpmennene