Bokmålsordboka
utkommandere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utkommandere | utkommanderer | utkommanderte | har utkommandert | utkommander! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utkommandert + іменник | utkommandert + іменник | den/det utkommanderte + іменник | utkommanderte + іменник | utkommanderende |
Значення та вживання
kalle for eksempel militære eller polititjenestemenn til tjeneste