Bokmålsordboka
utholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utholde | utholder | utholdt | har utholdt | uthold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utholdt + іменник | utholdt + іменник | den/det utholdte + іменник | utholdte + іменник | utholdende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
tåle eller orke langvarig påkjenning;
Приклад
- utholde langvarig tørst
- brukt som adjektiv:
- utholdt tort og svie