Bokmålsordboka
utheve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utheve | uthever | utheva | har utheva | uthev! |
| uthevde | har uthevd | |||
| uthevet | har uthevet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utheva + іменник | utheva + іменник | den/det utheva + іменник | utheva + іменник | uthevende |
| uthevd + іменник | uthevd + іменник | den/det uthevde + іменник | uthevde + іменник | |
| uthevet + іменник | uthevet + іменник | den/det uthevede + іменник | uthevede + іменник | |
| den/det uthevete + іменник | uthevete + іменник | |||
Походження
etter tyskЗначення та вживання
Приклад
- bilen uthever seg med suveren pris
- framheve sekvens i tekst ved for eksempel kursiv eller fete typer
Приклад
- retten uthever «særlig gode grunner» i kursiv
- brukt som adjektiv:
- spørsmålene er i uthevet tekst