Bokmålsordboka
utfri
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utfri | utfrir | utfridde | har utfridd | utfri! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utfridd + іменник | utfridd + іменник | den/det utfridde + іменник | utfridde + іменник | utfriende |
Значення та вживання
særlig i religiøst språk: frelse (2, 1);
redde, berge
Приклад
- utfri dem fra deres fiender
- brukt som adjektiv:
- utfridde sjeler