Bokmålsordboka
utforske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utforske | utforsker | utforska | har utforska | utforsk! |
| utforsket | har utforsket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utforska + іменник | utforska + іменник | den/det utforska + іменник | utforska + іменник | utforskende |
| utforsket + іменник | utforsket + іменник | den/det utforskede + іменник | utforskede + іменник | |
| den/det utforskete + іменник | utforskete + іменник | |||
Походження
etter tyskЗначення та вживання
gjennomundersøke, lære å kjenne fullstendig
Приклад
- utforske naturen, faunaen;
- kontinentet var da utforsket