Bokmålsordboka
utfelle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utfelle | utfeller | utfelte | har utfelt | utfell! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utfelt + іменник | utfelt + іменник | den/det utfelte + іменник | utfelte + іменник | utfellende |
Значення та вживання
få stoff som er oppløst i en væske, til å skille seg ut i fast form;
Приклад
- kalken utfelles og avleires i rørene