Bokmålsordboka
utelukke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utelukke | utelukker | utelukka | har utelukka | utelukk! |
| utelukket | har utelukket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utelukka + іменник | utelukka + іменник | den/det utelukka + іменник | utelukka + іменник | utelukkende |
| utelukket + іменник | utelukket + іменник | den/det utelukkede + іменник | utelukkede + іменник | |
| den/det utelukkete + іменник | utelukkete + іменник | |||
Значення та вживання
- stenge ute eller nekte deltakelse i noe;
Приклад
- mange kvinner er utelukket fra yrkeslivet;
- bli utelukket fra foreningen
- regne som umulig;eliminere som et alternativ
Приклад
- dette utelukker enhver annen forklaring;
- politiet utelukket ikke at noe kriminelt hadde funnet sted