Bokmålsordboka
uteksaminere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uteksaminere | uteksaminerer | uteksaminerte | har uteksaminert | uteksaminer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uteksaminert + іменник | uteksaminert + іменник | den/det uteksaminerte + іменник | uteksaminerte + іменник | uteksaminerende |
Значення та вживання
- ferdigutdanne, la gjennomgå avsluttende eksamen
Приклад
- skolen uteksaminerer hvert år 50 teknikere
- som adjektiv i perfektum partisipp:
Приклад
- være uteksaminert fra, ved en høyskole