Bokmålsordboka
uteglemme, uteglømme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uteglemme | uteglemmer | uteglemte | har uteglemt | uteglem! |
| å uteglømme | uteglømmer | uteglømte | har uteglømt | utegløm! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uteglemt + іменник | uteglemt + іменник | den/det uteglemte + іменник | uteglemte + іменник | uteglemmende |
| uteglømt + іменник | uteglømt + іменник | den/det uteglømte + іменник | uteglømte + іменник | uteglømmende |
Значення та вживання
glemme å ta med, ufrivillig utelate
Приклад
- en regnskapspost var uteglemt