Bokmålsordboka
utdele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utdele | utdeler | utdelte | har utdelt | utdel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utdelt + іменник | utdelt + іменник | den/det utdelte + іменник | utdelte + іменник | utdelende |
Значення та вживання
- gi i smådeler eller porsjoner, dele ut, fordele
Приклад
- utdele suppe til de fattige
Приклад
- utdele ordrer