Bokmålsordboka
utdanne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utdanne | utdanner | utdanna | har utdanna | utdann! |
| utdannet | har utdannet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utdanna + іменник | utdanna + іменник | den/det utdanna + іменник | utdanna + іменник | utdannende |
| utdannet + іменник | utdannet + іменник | den/det utdannede + іменник | utdannede + іменник | |
| den/det utdannete + іменник | utdannete + іменник | |||
Походження
etter tysk ausbildenЗначення та вживання
- lære opp, undervise
Приклад
- den skolen utdanner teknikere;
- være utdannet (som) frisør
- refleksivt:
Приклад
- utdanne seg til, som lege