Bokmålsordboka
utbetale
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utbetale | utbetaler | utbetalte | har utbetalt | utbetal! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utbetalt + іменник | utbetalt + іменник | den/det utbetalte + іменник | utbetalte + іменник | utbetalende |
Значення та вживання
gi ut penger som lønn, godtgjøring, erstatning eller lignende
Приклад
- forsikringsselskapet utbetaler hele forsikringssummen