Bokmålsordboka
utbe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utbe | utber | utbautbad | har utbedt | utbe! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utbedt + іменник | utbedt + іменник | den/det utbedte + іменник | utbedte + іменник | utbeende |
Значення та вживання
be om;
spørre etter
Приклад
- utbe seg en forklaring
Фіксовані вирази
- svar utbesbrukt i invitasjoner for å få svar om den inviterte kommer eller ikke;
forkortet S.u.