Bokmålsordboka
abrupt
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| abrupt | abrupt | abrupte | abrupte |
Вимова
abrup’tПоходження
av latin abrumpere ‘avbryte’Значення та вживання
brå (1), usammenhengende, avbrutt
Приклад
- abrupte setninger;
- abrupt tale