Bokmålsordboka
uroe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uroe | uroer | uroa | har uroa | uro! |
| urodde | har urodd | |||
| uroet | har uroet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uroa + іменник | uroa + іменник | den/det uroa + іменник | uroa + іменник | uroende |
| urodd + іменник | urodd + іменник | den/det urodde + іменник | urodde + іменник | |
| uroet + іменник | uroet + іменник | den/det uroede + іменник | uroede + іменник | |
| den/det uroete + іменник | uroete + іменник | |||