Bokmålsordboka
urbanisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å urbanisere | urbaniserer | urbaniserte | har urbanisert | urbaniser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| urbanisert + іменник | urbanisert + іменник | den/det urbaniserte + іменник | urbaniserte + іменник | urbaniserende |