Bokmålsordboka
unnvære
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unnvære | unnværer | unnværte | har unnvært | unnvær! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unnvært + іменник | unnvært + іменник | den/det unnværte + іменник | unnværte + іменник | unnværende |
Значення та вживання
- være uten;klare seg uten
Приклад
- han ville ikke ha unnvært opplevelsen trass i alle vanskeligheter
- gi fra seg eller låne bort siden en fint kan klare seg uten
Приклад
- kan du unnvære en tier?