Bokmålsordboka
unnfly
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unnfly | unnflyr | unnfløy | har unnfløyet | unnfly! |
| unnflyddeunnfløy | har unnflydd |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unnfløyen + іменникunnfløyet + іменник | unnfløyet + іменник | den/det unnfløyne + іменник | unnfløyne + іменник | unnflyende |
| unnflydd + іменник | unnflydd + іменник | den/det unnflydde + іменник | unnflydde + іменник | |
Походження
fra lavtysk; samme opprinnelse som tysk entfliehenЗначення та вживання
slippe unna fra;
unngå
Приклад
- de unnflyr sitt moralske ansvar;
- ingen kan unnfly sin skjebne