Bokmålsordboka
unne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unne | unner | unte | har unt | unn! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unt + іменник | unt + іменник | den/det unte + іменник | unte + іменник | unnende |
Походження
norrønt unna ‘elske, unne’Значення та вживання
med glede la noen få, ha eller oppnå noe
Приклад
- de unner hverandre suksess;
- framgangen var henne vel unt;
- de unte seg litt luksus;
- jeg unner ingen å oppleve dette