Bokmålsordboka
universalisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å universalisere | universaliserer | universaliserte | har universalisert | universaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| universalisert + іменник | universalisert + іменник | den/det universaliserte + іменник | universaliserte + іменник | universaliserende |
Значення та вживання
gjøre universell