Bokmålsordboka
underskrive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å underskrive | underskriver | underskreivunderskrev | har underskrevet | underskriv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| underskreven + іменникunderskrevet + іменник | underskrevet + іменник | den/det underskrevne + іменник | underskrevne + іменник | underskrivende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
- skrive under på (som tegn på godkjenning eller samtykke);sette navnetrekket sitt under,;
Приклад
- underskrive oppropet
- brukt som adjektiv:
- det underskrevne skjøtet
- i overført betydning: gå god for;garantere, forsikre
Приклад
- han kunne underskrive at hvert evige ord var sant