Bokmålsordboka
underhandle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å underhandle | underhandler | underhandla | har underhandla | underhandl!underhandle! |
| underhandlet | har underhandlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| underhandla + іменник | underhandla + іменник | den/det underhandla + іменник | underhandla + іменник | underhandlende |
| underhandlet + іменник | underhandlet + іменник | den/det underhandlede + іменник | underhandlede + іменник | |
| den/det underhandlete + іменник | underhandlete + іменник | |||