Bokmålsordboka
underbetale
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å underbetale | underbetaler | underbetalte | har underbetalt | underbetal! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| underbetalt + іменник | underbetalt + іменник | den/det underbetalte + іменник | underbetalte + іменник | underbetalende |
Значення та вживання
betale urimelig lite i lønn
Приклад
- bli anklaget for å underbetale sine ansatte
- brukt som adjektiv:
- jobben er underbetalt;
- underbetalte arbeidere