Bokmålsordboka
umuliggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å umuliggjøre | umuliggjør | umuliggjorde | har umuliggjort | umuliggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| umuliggjort + іменник | umuliggjort + іменник | den/det umuliggjorte + іменник | umuliggjorte + іменник | umuliggjørende |
Значення та вживання
gjøre umulig (1)
Приклад
- redningsaksjonen ble umuliggjort av uværet