Bokmålsordboka
uforstyrrelig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uforstyrrelig | uforstyrrelig | uforstyrrelige | uforstyrrelige |
Значення та вживання
som ikke lar seg forstyrre;
uanfektet, svært rolig
Приклад
- uforstyrrelig sinnsro;
- hun spiste uforstyrrelig videre under diskusjonen