Bokmålsordboka
uffe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uffe | uffer | uffa | har uffa | uff! |
| uffet | har uffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uffa + іменник | uffa + іменник | den/det uffa + іменник | uffa + іменник | uffende |
| uffet + іменник | uffet + іменник | den/det uffede + іменник | uffede + іменник | |
| den/det uffete + іменник | uffete + іменник | |||
Фіксовані вирази
- uffe segsi uff;
beklage seg- uffe seg over snøen;
- han uffet seg litt