Bokmålsordboka
ufarliggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ufarliggjøre | ufarliggjør | ufarliggjorde | har ufarliggjort | ufarliggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ufarliggjort + іменник | ufarliggjort + іменник | den/det ufarliggjorte + іменник | ufarliggjorte + іменник | ufarliggjørende |
Значення та вживання
gjøre ufarlig;
framstille noe som mindre farlig enn det egentlig er
Приклад
- ufarliggjøre det å snakke om selvmord