Bokmålsordboka
udrøy, udryg
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| udrøy | udrøyt | udrøye | udrøye |
| udryg | udrygt | udryge | udryge |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| udrøyere | udrøyest | udrøyeste |
| udrygere | udrygest | udrygeste |
Значення та вживання
som fort tar slutt;
jamfør drøy (1)
Приклад
- pengene er udrøye i disse tider