Bokmålsordboka
ubestridt, ubestridd
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ubestridd | ubestridd | ubestridde | ubestridde |
| ubestridt | ubestridt | ubestridte | ubestridte |
Значення та вживання
som ikke blir nektet eller motsagt
Приклад
- en ubestridt teori;
- hun er partiets ubestridte leder