Bokmålsordboka
ubemidlet, ubemidla
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| ubemidla | ubemidla | ubemidla | ubemidla |
| ubemidlet | ubemidlet | ubemidlede | ubemidlede |
| ubemidlete | ubemidlete | ||
Значення та вживання
uten økonomiske midler;
fattig
Приклад
- gi lån til ubemidlede personer
- brukt som substantiv:
- ta seg av de ubemidlede