Bokmålsordboka
uavlatelig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uavlatelig | uavlatelig | uavlatelige | uavlatelige |
Походження
norrønt úaflát(an)ligr, av afláta ‘slutte (med)'Значення та вживання
uten stans;
uavbrutt
Приклад
- et uavlatelig mas
- brukt som adverb:
- se uavlatelig på klokka;
- snakke uavlatelig