Bokmålsordboka
tyte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tyte | tyter | tøttøyt | har tytt | tyt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tytt + іменник | tytt + іменник | den/det tytte + іменник | tytte + іменник | tytende |
Походження
norrønt þjóta; av tut (1Значення та вживання
- stikke ut eller fram, særlig på grunn av for liten plass
Приклад
- klærne tyter ut av kofferten
- piple eller sive ut
Приклад
- han klemte på bæret så saften tøt ut