Bokmålsordboka
tyst
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| tyst | tyst | tyste | tyste |
Походження
trolig beslektet med norrønt tvistr ‘stille, sorgfull’Значення та вживання
som ikke gir fra seg lyd;
taus, stille
Приклад
- få beskjed om å holde tyst;
- han er tyst om hva som venter