Bokmålsordboka
tydeliggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tydeliggjøre | tydeliggjør | tydeliggjorde | har tydeliggjort | tydeliggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tydeliggjort + іменник | tydeliggjort + іменник | den/det tydeliggjorte + іменник | tydeliggjorte + іменник | tydeliggjørende |
Значення та вживання
gjøre tydelig (2);
gjøre forståelig
Приклад
- de fikk tydeliggjort at planen ikke var gjennomførbar